Олег народився 29 січня 1979 року в Бердичеві, проживав разом із сім’єю в селищі Мирне, де в управлінні водного господарства працювала його мама, вчився в п’ятій міській школі, а згодом — на електрика в четвертому ПТУ.
Був єдиним сином у матері, а свою сім’ю, на жаль, створити так і не вдалось. Добросовісно працював на підприємствах у Бердичеві та Житомирі, де його поважали за добрий характер та надійність.
І в дитинстві, і у зрілому віці часто приїздив у село Скаківка до своєї бабусі, якій допомагав по господарству, і яка дуже любила свого онука.
19 червня 2024 року був мобілізований до ЗСУ, де після короткого навчання потрапив до бойового підрозділу, який виконує завдання на Бахмутському напрямку. А 2 вересня Олег Ейсмонт дав свій останній бій.
Саме біля могили батька та рідних у Скаківці його поховали вчора, 9 вересня.
Всі жителі Скаківки вийшли зустріти труну з тілом загиблого Воїна та провести його в останню путь. Сюди ж приїхали і голова Гришковецької громади Ірена Лісова, і голова Райгородоцької громади Максим Самчик, а староста Великої П’ятигірки, до якої відноситься селище Мирне, зачитала на кладовищі віхи короткої біографії Воїна.
На Скаківському кладовищі це друга могила, над якою тепер майорітиме жовто-синій прапор, але, на жаль, є ще односельці, доля яких достеменно невідома, і зараз вони вважаються зниклими безвісти.
