7 березня 2024 стрілець-оператор спеціальної роти однієї з військових частин ЗСУ Руслан Грицаюк, згідно з бойовим наказом, обороняв спостережний пункт, що розташовувався на Покровському напрямку на Донеччині. Того дня сержант Грицаюк зник безвісти. Увесь цей час жевріла надія на те, що він живий. Та, на жаль, дива не сталося: залишаючись вірним військовій присязі, Україні та українцям, наш земляк загинув як справжній Воїн…
Руслан Грицаюк – уродженець Вінниччини: там зростав і вчився у школі. Потім, вирішивши стати маляром-штукатуром, вступив до бердичівського ПТУ № 3 (нині – професійний будівельний ліцей). Повернувся на Вінниччину, працював. Доки не познайомився зі своєю майбутньою дружиною-бердичів’янкою. Так знову опинився у Бердичеві.
У липні 2019 Руслан Грицаюк уклав контракт зі Збройними Силами України, і відтоді вже не розлучався з військовою службою. Ніс її, як має нести Воїн, Оборонець, Захисник. Був відповідальним бійцем та відданим Сином України. Ним залишався до останнього свого подиху. 24 вересня Русланові мало виповнитися 43…
Вічна Пам’ять та Шана тобі, Герою. Честь!
Редакція “РІО-Бердичів”, Бердичівський міський голова Сергій Орлюк, Бердичівська міська рада, її виконавчий комітет та уся багатотисячна бердичівська громада глибоко сумують із приводу загибелі Руслана Грицаюка та щиро співчувають його рідним і близьким. Бердичів та Україна будуть пам’ятати, помстяться і переможуть!
О десятій годині ранку 23 вересня здобувачі освіти 15 ліцею Бердичева вийшли на вулицю й утворили живий коридор, щоб вшанувати загиблого Героя, колонна з тілом якого рухалася проїжджою частиною. Поховають Руслана Грицаюка на місцевому кладовищі у Ступнику, що на Вінничині.
