Волонтерство – мова серця. Друзі-однодумці щодня за покликом душі поспішають до бібліотеки-філії № 5 м. Бердичева. Недарма вони іменують свою згуртовану спільноту «Мураші». І груднева зустріч напередодні Міжнародного дня волонтера – для них і про них.
«Мураші», яким до всього є діло
З перших днів повномасштабного вторгнення люди різного віку та різних занять і вподобань, добрі друзі філії № 5 Публічної бібліотеки Бердичівської МТГ, об’єднались, утворивши волонтерський центр. Згодом до них долучилися жителі Донецької та Херсонської областей, які через війну оселилися в Бердичеві. Разом із бібліотекарями взялися за важливу і вкрай потрібну справу – допомогу військовим, найдорожчим людям, котрі крок за кроком наближають омріяний день Перемоги. Працелюбні та наполегливі «Мураші» – трудоголіки, які все встигають. Зокрема, стати учасниками зустрічі зі студентками Бердичівського педагогічного фахового коледжу, яка відбулась у Молодіжному просторі «НеФормат». І показати майбутнім освітянкам, як плести маскувальні сітки для наших захисників. Такі майстер-класи можуть влаштувати для будь-кого з охочих оволодіти навичками цієї копіткої праці. «Навіть одна клітинка маскувальної сітки може врятувати чиєсь життя. – вірить волонтерка Зоя Музика. – На війні немає вихідних, тому ми працюємо і в будні, і в свята. Для наших воїнів із різних куточків України, які лікуються у шпиталі, готуємо домашні страви: котлети та різні салати, випікаємо смаколики, робимо вітамінні бомбочки, передаємо ковбаску і сир, овочі та фрукти. Колектив бібліотеки в усьому допомагає та підтримує. І на фронт відправляємо посилки з продуктами, в’язаними власноруч шкарпетками та предметами особистої гігієни. Робимо все, аби наші захисники і захисниці скоріше повернулися додому з Перемогою. А ми – їхній тил. Вони – для нас, ми всі разом – для них». «Будемо допомагати фронту стільки, скільки потрібно. – говорить колишня військовослужбовиця Марія Мельничук. – У мене багато знайомих у 26 артилерійській бригаді. Маємо підтримувати наших воїнів. До нас приєднуються діти та молодь».
До Дня захисників і захисниць України Публічна бібліотека з філіями Бердичівської МТГ та молодіжний центр «М-Формація» влаштували для жителів і гостей міста цікаві локації. Молодіжний простір «НеФормат» підтримав благодійну ініціативу. Не залишились осторонь і волонтери-ентузіасти. На майстер-класі «Листівка захиснику» разом з його учасниками писали послання військовим і створювали малюнки, які згодом, додавши смаколики, відправили нашим оборонцям…
Напередодні зимових свят сонячна зала бібліотеки-філії № 5 перетворилася на казкове містечко. У затишній фотозоні засяяла вогниками ялинка та спалахнули промінчиками гірлянди, занурюючи відвідувачів в атмосферу чарівництва. Стартувала акція «Таємний Санта» для військових – готуються подарунки, щоб захисники і захисниці відчули турботу й тепло тих, хто завдяки їх мужності та незламності зустрічає кожний новий день. Листи юних читачів, адресовані Героям, зворушують своєю безпосередністю. Діти дякують воїнам за життя та мирне небо і бажають, щоб їм «було тепло в укриттях», «щоб скоріше повернулися до рідних домівок», та щиро зичать «щастя, здоров’я і Божого захисту».
Волонтери і бібліотекарі – єдине ціле. Спільно діють та вирішують питання, які не можна відкласти на потім. Переконані: єдність, взаємопідтримка і взаєморозуміння допоможуть нам перемогти. Адже гуртом можна і гори звернути! Вони разом відзначають важливі життєві події, довірливо спілкуються за чаюванням, діляться радощами та наболілим… На таких сімейних посиденьках зібралися напередодні Міжнародного дня волонтера…
У колі друзів-волонтерів: з повагою та вдячністю
Звучала мелодія Перемоги – Державний Гімн України. Учасники зустрічі промовляли слова пісні свободи. Вони дякували нашим захисникам і захисницям за можливість жити й працювати, за спокій рідних та близьких. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих оборонців…
Початок спілкування – монолог-зізнання завідувачки бібліотеки-філії № 5 Жанни Ільїної, пройнятий теплотою і повагою до друзів-волонтерів: «Дорогі серцю люди, які роблять неможливе можливим, ви для нас – більше, ніж волонтери, ви – приклад для наслідування, частина нашого життя. Разом ми зробили багато світлих справ. Ви для нас – супергерої, з якими можна у вогонь та в воду. Кожний ваш крок наближає нас до миру, до Перемоги. Словами не передати всіх почуттів…Нас об’єднало спільне прагнення допомогти ЗСУ. Війна закінчиться, а те, що ми робимо, залишиться з нами…»
У відеопрезентації – щоденні кроки волонтерів і бібліотекарів до великої мети: благодійні ініціативи, відвідини шпиталю з домашніми стравами для поранених воїнів, виготовлення сухих борщів та енергетичних батончиків, маленькі, але дуже важливі дитячі проєкти, спрямовані на підтримку захисників, взаємодія із закладами освіти, цікаві екскурсії та години спілкування…
Текла тиха душевна розмова. Віктор Грицишин читав вірші Григорія Сковороди та Павла Глазового. Талановиті сестри Янковські – юні Ігната та Олександра – співали під супровід гітари улюблені українські народні пісні і «Смереку», «Червону руту» та «Пісню про рушник». Ділилася своїми думками провідний бібліотекар Валентина Бойко: «Ми з вами – одна спільнота, одна родина. Кожен сплетеної метр маскувальної сітки – крок до перемоги. Мабуть, виготовлено вже багато кілометрів захисного покриття! Разом ми – сила. А про кожного з вас можна написати історію…» Дякувала волонтерам за чуйні серця та золоті руки, самовіддачу і невтомну працю бібліотекарка Марія Ясюк.
Затишна атмосфера надихала на відвертість. Спілкувалися, чаювали та пригощалися смаколиками. Наче пазли, складалися в одну картину щемливі миті: подарунки волонтерам, добрі слова, теплі обійми та проникливі побажання. Об’єднувала і зміцнювала велика, непохитна віра: настане Перемога, і будуть нові зустрічі, і розмови про сокровенне – одна святкова радість на всіх…
