Багато українських пар нині переживають розлуку через війну. Чоловіки обороняють країну, а жінки чекають на них, перебуваючи під тиском обставин, тривоги, переживань, безсилля й напруженості. Адже найрідніша людина знаходиться у небезпеці. Зараз сотні тисяч жінок переживають один із найважчих періодів у своєму житті.
Вчора у приміщенні Бердичівської районної державної адміністрації відбулася зустріч мам та дружин з військовою капеланкою Оленою Легенчук. Захід був присвячений допомозі жінкам захисників знайти ресурси для покращення власного стану, а також отримати знання для підтримки свого воїна. Зустріч анонсували в соціальних мережах. Щоб потрапити на подію, потрібно було попередньо зареєструватись.
Олена Легенчук – військова капеланка, волонтерка, яка їздить до захисників на нульові позиції. Вона контролює моральний стан військовослужбовців та їхніх цивільних сімей. Жінка до 2022 року проживала в Іспанії, однак з початком повномасштабної війни повернулася до України, аби служити й допомагати рідним захисників.
У залі Бердичівської адміністрації зібралися матері й дружини військових, в яких за плечима своя історія. Жінки, які втратили надію, відчувають смуток й страх, прийшли сюди знайти вихід та підтримку.
Захід розпочався зі знайомства та спільної молитви, після якої з потужною енергетикою виступила пані Олена. Жінка розповіла присутнім, що вона служить на передовій й цілодобово допомагає військовим та їхнім родинам. Одразу розглянули питання стресу та серйозність його впливу на здоров’я й стосунки з чоловіками. Капеланка дала поради, як відволікатись й правильно розмовляти з рідними, що на фронті. На її думку, мамі чи дружині потрібно менше цікавитися питаннями про війну у своїх чоловіків, а залишити для них функцію «захисника». Зауважила, що дружина військового має бути «місцем» тиші та безпеки. І яку значущість у важкі моменти має звернення до Бога. Цей шлях до перемоги потрібно пройти з вірою у серці.
Молитви, душевні розмови, співчуття та підтримка жінок, створювали спокійну атмосферу. Мами та дружини ділилися своїми переживаннями й запитували поради, на які не скупилася пані Олена. Духовна наставниця розповідала різні історії й ситуації, які виникали у роботі, що викликали сироти на шкірі, а у деяких наверталися сльози. В кінці заходу всі охочі могли підійти й особисто поспілкуватись з пані Оленою. Сподіваємось, що кожна присутня, знайшла для себе тут відповіді й відраду.