Знову почорніло від болю небо… Тепер над щедрою благословенною Никонівкою.
Схилили в жалобі за молодим життям голови всі ті, хто знав і поважав трудолюбивого, старанного, доброго юнака, батька молодої родини, у якій завжди панували мир, злагода і взаємна турбота.
Страшна звістка прийшла не тільки в домівку Зозулінських – вона постукала у кожну оселю, щоб нагадати ще раз про страшну війну, яка забирає життя, незважаючи на вік.
Зозулінський Владіслав Валерійович народився 26.01.1998 в Херсонській області с. Григорівка в багатодітній сім’ї. Пізніше проживав у Закарпатській області у с. Неліпино Свалявського району.
Військову службу з 2016 року проходив в Донецькій області. У 2017 році Владіслав одружився. Яна Зозулінська народила коханому чоловікові доньку Ульяну у 2019 році і сина Володимира у серпні 2022 року. Сім’я сподівалась на мирне і щасливе подружнє життя, облаштовували оселю, господарювали і у повазі та любові виховували діток.
15 грудня 2022 року Владіслав Зозулінський був мобілізований. Страшна війна зірвала усі плани молодих батьків. Військовий досвід Владіслава, його відповідальність, мужність, товариськість під час повномасштабного вторгнення агресора-терориста росії були безцінними.
Владіслав став командиром 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини А4123. Побратими поважали його, цінували, хоча Владіславу було всього лиш 26 років.
Тепер уже назавжди – 26 років…
У важкому бою під н.п. Іванівське Донецької області молодший сержант Владіслав Зозулінський загинув, отримавши численні поранення несумісні з життям.
Він захищав нас так, як жив – чесно, відповідально і старанно. Сьогодні в рідному домі готуються зустріти тіло коханого, батька.
Все село з сумом і сльозами очікує повернення назавжди Героя-Захисника.
Вічна пам’ять і слава Герою, Зозулінському Владіславу Валерійовичу.
Не забути і не пробачити ці смерті ніколи…