Народився Андрій Труш у місті Єнакієво Донецької області, де й починав свою службу по захисту правопорядку.
В 2014 році на Донбас прийшов «руський мир», з яким молодому тоді ще міліціонеру було зовсім «не по пути».
Попри те, що дуже багато його колег зрадили присягу українському народу і перейшли на бік сепаратистів та їхніх московських очільників, Андрій порвав з матір’ю та виїхав (що було пізніше вже не просто) на територію, підконтрольну Україні.
В новоствореній українській поліції він посів посаду дільничного в Маріупольському управлінні внутрішніх справ та гідно стояв на захисті правопорядку. Але в 2022 році знову прийшов час робити вибір.
Військові дії на півдні України, на жаль, розвивались миттєво, і буквально через кілька діб після початку повномасштабного вторгнення Маріуполь було оточено. В перші тижні оточення міста люди ще мали кілька можливостей вибратись через десятки блок-постів на українську територію, а потім це вже доводилось робити через росію.
Працівники державних органів і в тому числі поліції першими попадали під ковпак окупантів, але Андрій зумів вирватися з того пекла та продовжив службу у реформованому управлінні поліції України. Поруч з військовими поліцейські виконували чимало потрібних справ в зоні бойових дій, в тому числі і щодо допомоги цивільному населенню.
На жаль, в цій зоні зараз немає повністю безпечних місць, і 8 березня 2024 року, при виконанні службових обов’язків з охорони правопорядку на блок-посту Андрій Труш загинув.
З родичами на окупованих територіях він давно порвав зв’язки, а його дружина приїхала до Бердичева в якості ВПО. Тут вона вирішила залишитись, тому й місцем поховання поліцейського обрали наше кладовище.
Попрощатись зі своїм колегою прийшли чи не всі вільні від чергування співробітники Бердичівського районного управління поліції, які й провели його в останню путь.