Війна забирає життя українських оборонців. У цьому плані вона безжальна й винахідлива. Арсенал її вбивчих засобів, здається, безмежний – від ракет, бомб, снарядів та дронів до нелюдських напружень, скажених перенавантажень й усього того, проти чого виявляється безсилим людський організм.
17 травня пішов із життя 53-річний Захисник України Олександр Чумак. Олександр – уродженець Бердичева. Навчався у 4-й школі, потім – у машинобудівному коледжі (нині – БФКПЕП), після якого вступив до Вінницької політехніки. Певний час працював начальником цеха на бердичівському підприємстві з виробництва взуття, далі – на одному з виробництв у Семенівці.
У 2014-му був мобілізований до лав ЗСУ, побував у не одній гарячій точці зони АТО. Зрештою, вирішив укласти контракт та залишитися у тому самому підрозділі ЗСУ, до якої свого часу був мобілізований – у 50-му окремому ремонтно-відновлювальному полку. Ніс службу на посаді командира відділення.
Після початку широкомасштабного вторгнення Олександр Чумак не раз у складі підрозділу виїжджав до зони бойових дій, де разом із колегами-ремонтниками робив все можливе й неможливе, аби дати друге життя пошкодженій ворогом техніці. Близько тижня тому був нагороджений відзнакою Міноборони «За 10 років сумлінної служби».
Вічна Пам’ять та Шана тобі, Воїне! Честь !
Бердичівський міський голова Сергій Орлюк, Бердичівська міська рада, її виконавчий комітет та уся багатотисячна бердичівська громада глибоко сумують із приводу смерті Олександра Чумака та щиро співчувають його рідним і близьким. Бердичів та Україна будуть пам’ятати, помстяться і переможуть !
Церемонія прощання з Олександром Чумаком відбулось у суботу 18 травня о 10:00 у Храмі Святого Рівноапостольного князя Володимира і Священномученика Йосафата УГКЦ (вул. Одеська, 19-а).
Похоронено Воїна на військовому секторі міського кладовища
