Багато з нас досі з жахом згадують події 24 лютого 2022 року. Цей день займає особливе місце у житті кожного українця. Більшість громадян прокинулись від вибухів і в паніці не розуміли, що взагалі відбувається. Проте завдяки тим, хто сміливо взяв до рук зброю і став на захист Батьківщини, ми витримали. Працюючи згуртовано заради єдиної мети, українці беруть участь у боротьбі з кривавим ворогом.
Сьогодні ми розповімо про відважного захисника України, який сміливо пішов на фронт заради майбутнього у рідній країні.
Герой 26-ї артилерійської бригади
Пан Максим — військовослужбовець 26-ї артилерійської бригади ім. генерал-хорунжого Романа Дашкевича. Чоловік з позивним “Гравець” займає посаду командира гармати. До лав Збройних сил він призвався ще на початку повномасштабного вторгнення — 28 березня 2022 року. Під час строкової служби він був призначений старшим сапером, проте на початку війни потрапив до артилерійської бригади. Спочатку Максим виконував обов’язки номера обслуги, проте після навчання у Польщі на САУ “Краб”, вже через три тижні, 8 червня 2022 року, став командиром гармати.

Завдання і можливості “Краба”
Звісно, більшості цивільним не зрозуміло, у чому полягає робота цієї самохідної гаубиці, які завдання вона повинна виконувати. Тому військовий поділився деталями своєї роботи.
“Основними завданнями для нашої гармати є безпосереднє враження ворога та гарантування безпеки особового складу на вогневій позиції, тобто маскування. Відпрацьовуємо по живій силі противника, по техніці, як легкій, так і важкій, а також по інших цілях, які потрапляють у командирський місток. Заборонні дії здійснюємо, коли ворог відкриває вогонь з техніки або з піхоти, щоб змусити його припинити бойові дії. Для цього виконуємо постріли на залякування — два-три снаряди, а для подавлення може знадобитися 20 і, наприклад, 40 снарядів, залежно від інтенсивності наступу.”
Про останню підступну атаку з боку пан Максим згадує так: “Це був наступ із семи бойових машин піхоти. Працювала наша батарея, три гармати, FH-70 та “Гради”. Це був один з перших за останній час настільки масованих наступів, адже раніше противник переміщався невеликими групами. Але ми його зупинили. Якщо врахувати, що кожна гармата випустила щонайменше по 10 снарядів, то виходить мінімум 50. Не забуваймо й про FPV-дрони, які також працювали з нами. Чудово ми виконали свою роботу.”

Переваги й проблеми техніки
“Зайняття бойової відбувається за 30 секунд, максимум за хвилину, якщо заважають погодні умови. Складаємо техніку також за півхвилини і повертаємося в “нору”. Звісно, є певні проблеми, як і у багатьох, але загалом це дуже гарна техніка, продумана, акцентована не лише на ураженні ворога, а й на комфорті обслуговуючого персоналу. Якщо порівнювати з радянськими зразками, то там набагато зручніше. Наприклад, у мене в “Крабі” є електрочайник, вебасто, яким ми можемо опалювати, грітися.”
Пан Максим зауважує, що хоча славнозвісна снайперська гвинтівка “Арчер” за показниками наче найкраща в САУ зараз, проте несе до дев’ятнадцяти снарядів і може зробити на повному пострілі 14-15 максимум. Вона повністю автоматизована та безпечніша для особового складу. Натомість “Краб” може нести 40 снарядів і до 45 двох повних снарядів-зарядів. До речі, він може стріляти всім, що має 155 калібр.

Результати інших бійців у роботі з САУ “Краб”
У ході розмови військовослужбовець згадав про захоплюючі результати інших екіпажів у роботі з САУ такого типу.
“Бачив інтерв’ю хлопців, які розповідали фантастичні можливості “Краба”. Вони перевищили тактико-технічні характеристики “Краба”, які становлять 6 пострілів на хвилину, і зробили 15 пострілів за 90 секунд — це фантастика! 6 пострілів — це максимальні теоретичні можливості техніки, але на практиці від сили 3. Я маю бажання попрацювати з цими хлопцями, адже іноді хотілось би робити по п’ятнадцять пострілів на півтори хвилини. На жаль, ми багато чого спробували, але найбільша кількість — це 3 постріли на хвилину, тому що це нелегкий процес. Я б дуже хотів подивитись відео їхньої роботи, можливо, тоді б мої враження за 2,5 роки командира “Краба” змінились, можливо, щось не так роблю.”
Сержант Максим розповів, що трапляється й так, що іноді навіть неможливо провести обслуговування гармати, адже інші потребують ремонту. І тому вони продовжують далі працювати, використовуючи обслуговування по мінімуму.

Чергування на передовій
Робота на фронті відбувається позмінно: першу добу працює одна частина екіпажа, наступну добу — інша.
“Коли я заступаю на чергування, ми йдемо довантажувати гармату, якщо вона не в комплекті, перевіряємо всі системи. Протягом дня приймаємо команди, ведемо пряме ураження ворога, іноді маскуємось — все залежить від погодних умов. Дощ дуже впливає на роботу, адже “Краб” не може виїхати, тому ми викладаємо йому доріжку колодками. Ситуації бувають різними: може застрягнути піропатрон так, що теж займає час. Пошуки місць, якими можна вивести гармату, аби врятуватись особовому складу.”

Як військові проводять вільний час
На фронті військові мають трохи вільного часу, проте вони витрачають його не зовсім так, як це роблять цивільні. Звичайно, час від часу вони грають в ігри на телефоні — зокрема, пан Максим любить логічні. Є й ті, хто читає книги. Проте загалом бійці зосереджені на іншому, зокрема й займаються покращенням умов перебування.
Командир гармати зауважує: “Не завжди вдається заїхати на вже готову позицію, іноді вони готові десь на 30% чи на 60%. Ну і як завжди, коли ти переробив усе, щоб вам було комфортно — переїжджаєш.”
Очікуйте продовження інтерв’ю з паном Максимом.
Кожна історія про наших захисників варта уваги. Більше інтерв’ю з мужніми синами України з Бердичева ви можете переглянути тут.