Українці завжди мали свій особливий витончений смак. Він проявляється у культурних особливостях: народних піснях, одязі, їжі, а особливо – в архітектурі. Але сьогодні не про хатки-мазанки, а про вишукану та дорогу забудову. Як ми писали раніше, на території країни збереглося безліч старих палаців, фортець та просто помість, які приховують у своїх стінах справжню історію.
Замок Свірж
Серед всієї краси української архітектури є та, яка особливо полюбилася туристам та стала популярною не тільки для екскурсій та вивчення, але й крутою локацією для влаштовування особливих врочистих подій. Однією з таких споруд є Свірзький замок. Сьогодні ця архітектурна пам’ятка є культурно-мистецьким центром «Замок Свірж», але так було далеко не завжди.
Зазвичай замки отримують свої назви від засновників. У цьому випадку сталося навпаки. Свірж спочатку був просто поселенням, яке у 1543 році перейшло у власність заможної родини. Існує припущення, що саме від ймення поселення вони стали називатися Свірзькими. Так чи інакше, саме ця родина зробила з містечка свою резиденцію. У 1482 вони розпочали розбудову свого палацу.
Розкіш, якою оборонялися
У перші роки свого існування Свірж мав форму квадрата шириною 52х52 метри та дві башти, які розташовувалися з боків. На жаль, до сьогодні башти не збереглися. Однак на головних воротах, які зустрічали як власників, так і господарів Свіржу, досі видно викарбуваний напис «1530». Він означає один з років відбудови. Цікаво, що про ці роки та й загалом про родину Свірзьких історикам майже нікого не відомо.
Своїх неповторних рис замок набуває у кінці XVII століття. У 1641 його викуповує польський шляхтич Александр Центнер. За час його панування будівлю значно розбудовують, вона переживає свою золоту добу. Загалом ім’я Центнера вагоме для Львівщини. На честь нього сьогодні названий цілий район в області та ботанічний сад у самому Львові.
Науковцям, які вивчали історію палацу, досі дивно, що не дивлячись на його вигідне оборонне розміщення на горі та болотисте оточення, Свірж ніколи не був схожим на фортецю, радше на дорогі апартаменти. Тому у 1672 році замок взяли в облогу та завоювали турки, котрі йшли на Львів. Однак, вже через три роки після повторного походу загарбників він зміг себе захистити та витримати штурм. Опісля цих двох подій господарі чомусь все ж вирішили остаточно перетворити Свірж на парадну резиденцію.
Руйнівне XX століття
Поступово замок став занепадати, він руйнувався не за один день. До його не святкового вигляду доклали своїх зусиль власники, які після Центнера змінювалися, як рукавички.
А от на початку XX століття Свірж потрапляє до рук австрійського офіцера Роберта Лямезана. Він вклав у споруду величезні кошти та зусилля, щоб облагородити її та надати минулої розкоші. І от тільки все набуло минулої гармонії, починається Перша світова війна, під час якої війська російської імперії спалюють Свірж до голих стін. Дивовижно, але це не зупинило австрійця, він не опустив руки, а почав повну реставрацію свого будинку, остаточно закінчивши тільки у 1917 році.
Під час окупації України країною рад, замок, звісно ж, розкуркулили та націоналізували. Не придумали кращого використання, ніж зробити у Свіржі школу трактористів. Що є не типовим для таких випадків, Свірж згодом передали на баланс Спілки архітекторів СРСР. Не згадуючи подробиць про намагання передати пам’ятку з рук у руки, замок й досі залишається під опікою архітекторів, тільки вже українських. Можливо, саме завдяки цьому ми зараз маємо чудовий культурно-мистецький центр «Замок Свірж».
Свірзький замок сьогодні
У сучасності Свірзький замок можна відвідати з екскурсіями у вихідні дні. Графік роботи культурно-мистецького центру: субота та неділя, з 10:00 до 17:00 години. Варто зазначити, що остання екскурсія починається о 16 годині.
Вартість екскурсії для однієї особи — 150 гривень; для студентів та пенсіонерів — 80 гривень; діти до 12 років, військовослужбовці та особи з інвалідністю можуть відвідати екскурсію безкоштовно.
Але наскільки замок Свірж все ж мальовничий? Певно, настільки, що його використовували як одну з локацій у кіно. До прикладу, у 1978 році у його стінах проходили зйомки радянського фільму «Д’Артаньян і три мушкетери», а у 2014 українські кінематографи відзняли там стрічку «Гетьман», також популярності замок набув остаточно, коли потрапив на великі українські екрани у фільмі «Довбуш». І тільки нещодавно пам’ятка знову засвітилася у стрічці «The Sister Of».
Село Свірж знаходиться неподалік Львова, приблизно за 40 кілометрів. Куди зручніше вирушити у подорож на власному авто. Так можна милуватися місцевістю, скільки ви самі того забажаєте, адже у селі вражає не тільки замок, але й сама природа, що неодноразово підкреслювали самі туристи.
