Сьогодні відбулось чергове дійство у цій довгій і заплутаній історії. Але, на відміну від багатьох інших – не в суді, чи в поліції, а в міськвиконкомі.
Сьогодні тут мала зібратись та провести своє засідання новостворена комісія з розподілу дизпалива з матеріального резерву, про яку ми вже писали. До неї увійшли багато депутатів з різних фракцій, а головою призначено секретаря міськради Богдана Коляду.
Але коли більшість депутатів зібрались біля міськвиконкому, то дізнались, Коляда захворів (а перед цим він брав короткочасну відпустку та їздив завозити гуманітарну допомогу на деокуповані території). Єдиний з діючих заступників міського голові навідріз відмовилась очолювати ще одну комісію, тож довго не могли зрозуміти чи є легітимним такий склад комісії, і чи може вона взагалі щось вирішити.
Так само незрозуміло було а що ж вона має вирішувати? Члени комісії піднялись в 32 кімнату, там трохи подискутували, потім продовжили дискусії коридорами виконкому, але ні до чого конкретного так і не могли договоритись.
Суть змін у справі (з того, що вдалось зрозуміти слухаючи як окремих членів комісії, так і всіх разом) зводиться до того, що нарешті у виконкомі отримали документ з поліції, який свідчить, що можуть розпоряджатись паливом. Але постала інша проблема – директор ТОВ «Техсервіс» тепер категорично проти того, щоб паливо залишалось на його заправці. Мовляв, забирайте куди хочете і то швидко, а то я взагалі відкрию крани і виллю його, адже по документам його в мене немає.
Знову почали шукати, а хто ж погодиться прийняти це паливо на зберігання, і поки що не знайшли. Напевно, інші власники АЗС надивились на перипетії цієї історії і не хочуть бути її черговими учасниками. Я теж долучився до дискусії та запропонував знайти власника приватного підприємства «Борис», який в селищі Мирний має склад для зберігання палива, що від початку війни не працює. Тож, після невдалого засідання комісії в Мирний мали їхати, щоб шукати або цього власника, або інших підприємців, які мають в своєму розпорядженні сертифіковані ємності для зберігання нафтопродуктів.
Звучали й інші варіанти вирішення проблеми, наприклад, купити місту нову спеціальну ємність кубів на 50 – 60, які виробляються, до речі, в Коростені, встановити її в «Бердичівкомунсервісі», і злити паливо туди. А потім використовувати її для заправки комунального транспорту. Тоді навіть завжди буде можливість купляти його за оптовими цінами, а не возитись з талонами по роздрібним цінам.
Одним словом, історія з паливом продовжується, але потроху з кримінальної вона стає просто господарською операцією, і якщо в когось є можливості допомогти виконкому зберегти це паливо –вийдіть будь-ласка на зв’язок. Потрібні ємності є на колишній нафтобазі, на колишній сільгоспхімії, в деяких сільгосппідприємствах, але досить важко знайти їх реальних власників чи відповідальних осіб.
