Не так давно ми повідомляли про те, що замість другого ЖЕКу функції управителя будинками бере на себе ВЖРЕП №7. Крім таких змін, в комунальному підприємстві відбулися і певні кадрові зміни. Зокрема, мова йде про нового керівника, котрому доводиться розгрібати накопичені проблеми, в тому числі і боргові.
Наш Telegram канал: https://t.me/rio_berdychiv_informatsiya
Аби познайомитися з новим очільником сьомого ЖЕКу, задати питання, дізнатися про стан справ нині на підприємстві, ще на засіданні постійної депутатської комісії з гуманітарних питань була подана пропозиція організувати зустріч із цим керівництвом управляючої компанії. Однак дана пропозиція не була реалізована, а в бердичівлян виникала купа питань, які вони адресували депутатам міської ради. Тому представником фракції ПП «ПРОПОЗИЦІЯ» Денисом Заремським було подане депутатське звернення на ім’я міського голови щодо організації такої зустрічі з очільником МК ВЖРЕП №7.
І ось у четвер одразу після позачергової сесії міської ради вдалося познайомитися з керівником підприємства, а точніше – керівницею. До слова, досвіду у даній сфері у неї вистачає, адже Олеся Дем’янюк і раніше працювала в цьому ЖЕКові головним бухгалтером. І, як було зазначено, їй ще раніше пропонували зайняти керівну посаду, тоді, можливо, багатьох проблем вдалося б уникнути.
На підприємстві наразі працює 88 осіб, з яких близько 55 людей – двірники, але це не так багато, як здається, адже і будинків, і територій обслуговування додалося немало, хоч і працівники перейшли з того підприємства працювати сюди. Наразі програмісти формують базу, перетягуючи споживачів колишнього другого ЖЕКу у сьомий. З 1 липня вже почав роботу юрист, розгрібаючи, так сказати, проблемне питання боржників серед населення. Адже сума боргу немала – 5,8 мільйонів гривень. Люди раніше не всі платили, а з початком війни – тим паче, ще й багато хто виїжджав з міста. Але в червні місяці загальна сума нарахувань становила 1 млн. 080 тис. грн., а сплатили бердичівляни 954 тис. грн. У липні нарахування становили 1 млн. 072 тис. грн., а сплатили 1 млн. 055 тис. грн., тому ситуація дещо покращується.
Злісних неплатників підприємство може подавати до суду, але раніше цим не займався ніхто. Нині ж юрист подає до суду, хоча зазначає, що є певні нюанси і документи повертають назад, а судовий збір потрібно платити. Хоча спочатку людей попереджають про наявний борг і про те, що його потрібно сплатити.
Були певні проблеми з телефонами, коли люди не могли зв’язатися з бухгалтерією і диспетчером. Це, як зазначила Олеся Дем’янюк, сталося через те, що станом на 01 червня «Укртелеком» розірвав договір у зв’язку з несплатою, тому стаціонарний телефон не працював. Зараз ці технічні питання вирішують, проте є мобільний номер телефону диспетчера, на який можна телефонувати, – 067-453-23-04.
На рахунок фінансового стану підприємства, то керівниця ВЖРЕП №7 повідомила, що з 01 червня, коли вона прийняла підприємство, було дуже важко. Рахунки були арештовані, послуги з електропостачання не були сплачені, як і заробітна плата працівникам, адже люди не отримували її не один місяць. Нині підприємство старається надавати послуги в повному обсязі, однак кошти були вкладені в ремонт транспорту, зокрема трактора, ЗІЛа. Було здійснено за 2 місяці 57 вивозів ЗІЛом великогабаритного сміття на сміттєзвалище по купленим талонам: гілля дерев, дивани, унітази тощо.
Була проблема з двірниками, прибиральниками, бо люди не хотіли йти на цю роботу через невиплату заробітної плати. Наразі з цим проблем немає, бо заборгованість по заробітній платі зменшилась і продовжує зменшуватись – по мірі можливості гроші виплачують. Станом на 01 червня заборгованість по зарплатні складала 2 млн. 563 тис. грн., а станом на 01 серпня – 2 млн. 295 тис. грн. Щодо звільнених працівників, то заборгованість по заробітній платі була 846 тис. грн., а стала 471 тис. грн. Важко було пояснити людям, що підприємство працює, але потрібно писати заяву про наявність тієї чи іншої проблеми, котру потрібно вирішити. На підставі цих заяв ВЖРЕП працює, бо майстер виїжджає, оглядає вказане місце, вирішує питання про придбання матеріалів і формується тоді кошторис.
Бердичівляни, як додала Олеся Дем’янюк, вважають, що за кожним будинком закріплений двірник. Насправді це не так, адже є площа прибирання і в нього є ще кілька будинків. Для того, щоб не було скарг і було видно роботу працівників, вирішено організовувати наряди, прописувати, якого числа буде виконуватись та чи інша робота. Мешканці будинку по факту виконаної прибиральницею, наприклад, роботи повинні підписатися, що робота зроблена.
Наостанок у керівниці ВЖРЕПу спитали, яким вона бачить розвиток підприємства і плани на майбутнє. На що вона відповіла, що бачить його процвітаючим і що все буде добре, але потрібен час. Найперше мають бути робочі місця, щоб люди працювали і отримували за це заслужену зарплатню. Місто має бути чистим, а в будинках має бути надання якісних послуг встановленим управителем. Для цього, відповідно, необхідні кошти, а не так, як дехто з мешканців вважає: ми не платимо, але нам повинні зробити. Не менш важливою є техніка, яка має бути в достатній кількості і працююча. І, звісно ж, сплата людьми послуг ЖЕКу, адже ці кошти потрібні для закупки матеріалів, виконання послуг, виплати заробітної плати працівникам.
Хоча варто зазначити, що, на думку деяких депутатів, і не тільки, як би не покращувалась робота на підприємстві, а ЖЕКи – пережиток минулого, майбутнє – за ОСББ. Це вже мали змогу відчути близько 200 створених за останні роки об’єднань, які розраховують на себе, знають, на що платять кошти, і можуть вдало навести лад в будинках. Підтвердженням цього є облаштовані будинки, двори, перемоги в міських конкурсах та участь в програмах з енергозбереження. Однак не всі бердичівляни мають бажання створювати такі об’єднання.
