Одвічні теми в Бердичеві, про які люди говорять постійно і які щоразу набирають все більшого і більшого резонансу – це, напевно, вода та дротове радіомовлення у нашому місті. І якщо з першим питанням поки вирішити проблему важче, бо все залежить від заміни структури водогону, а на це потрібно багато часу і коштів, то питання радіомовлення, незважаючи на численні суперечки, вирішується швидко підтримкою більшості у сесійній залі.
Щоразу, як тільки в порядку денному постає питання інформаційного простору, депутати діляться на два фронти – прихильників та противників. Одні неодноразово повторюють про збитковість цього комунального підприємства та викачку грошей з міського бюджету. Інші наголошують на тому, що радіо потрібне, особливо для пенсіонерів, ветеранів та людей з обмеженими можливостями, і закликають підтримувати його.
Коли на останній у цьому році сесії міської ради дійшли до голосування за підтримку інформаційного простору міста, а точніше «Бердичівської міської редакції радіомовлення», то всі чекали стандартного дискурсу, двосторонніх образ і бурхливих обговорювань. Про це свідчила поява ще перед сесією представників товариства УТОС міста, пенсіонерів та інших прихильників радіо. Але тиша під час озвучення даного питання багатьох здивувала, бо не на такий хід подій багато хто очікував. Та коли поправка, яку мали внести в один з підпунктів проекту рішення, не пройшла через відсутність потрібної кількості голосів, почали сипатися різні аргументи.
Секретар міської ради Юлія Лефтер запевняла усіх присутніх, що кожній старенькій людині хочеться послухати привітання на свою адресу під українські народні пісні, що не є форматом ФМ-радіо, як би не говорили всі стосовно приймачів та інших радіохвиль.
Далі з проханням підтримати звертався голова Бердичівської міської організації ветеранів Сергій Железняк, зазначивши, що на засіданні президії і ветерани-афганці, і інваліди війни, і представники ветеранів хору міста просять залишити радіо і навіть підписали звернення на ім’я секретаря міської ради.
Прохання зберегти міське радіомовлення звучало і від Тетяни Домбровської, і від голови правління Бердичівської ТПО «УТОС» Ніни Філімончук, котра неодноразово відмічала, що люди з вадами здоров’я завдяки радіо отримують необхідну інформацію про події, які відбуваються в місті.
Депутат від «Опозиційного блоку» Володимир Шморгун взагалі почав порівнювати міське радіомовлення з українськими телеканалами, мовляв, що вони теж не завжди працюють, отримуючи прибуток. Тому неправильно вважати, що радіо обов’язково має бути прибутковим.
Закликав бути людьми, поважати старших та розуміти, що це теж чиїсь батьки, бабусі з дідусями і сам міський голова. Хоча після закликів Василя Мазура «Подумайте, що ви робите?» у залі викрикнули, що це прямий тиск на депутатів.
Керівник КП «Бердичівська міська редакція радіомовлення» Лілія Березовенко теж виступила перед присутніми, вказавши, що звіт про роботу підприємства був, причому детальний. Також жінка додала, що була перевірка КРУ і ніяких порушень у використання бюджетних коштів не виявлено, а стосовно радіоточок у місті,то їх налічується 2500 і 350-ма безкоштовно користуються інваліди по зору.
Поки тривав словесний батл, про можливе виникнення якого одразу всі думали, але аж ніяк не розраховували, що він набере таких обертів, у сесійній залі з’явився ще один депутат. Здивування це викликало тому, що на годиннику була дванадцята година, сесія вже дві години тривала, а Вадим Слюсарев тільки-но прийшов та ще й, як не дивно, під час обговорення міського радіо.
Зовнішній вигляд депутата бажав кращого, бо блідість і погане самопочуття не можна було не помітити. Та воно і не дивно, бо зовсім скоро просочилася інформація, що депутату два дні, як зробили операцію, і він ще на лікарняному. Та заради вирішення долі міського радіо йому навіть прийшлося на деякий час покинути лікарняну палату і на автомобілі головного лікаря ЦМЛ приїхати на сесію. Ось що робить бердичівське радіо з представниками політичних сил міста і за сумісництвом працівником комунальної структури міста, навіть піднімає з лікарняного ліжка. Така собі солідарність двох підприємств та взаємна підтримка. Бо, як прокоментував дану ситуацію сам Вадим Слюсарев іншому депутату міської ради Станіславу Лужанському, той, хто працює в комунальній структурі, його зрозуміє.
І якою б дивною не була така відповідь, та жертвування здоров’ям депутата стало корисним для долі міського радіомовлення на наступний рік. І, незважаючи на крики «Ганьба! Людину з лікарні привозити заради радіо!» та відповідні крики міського голови «Ганьба не голосувати за міське радіомовлення!», голос Вадима Слюсарева став вирішальним, 19-м, у прийнятті рішення стосовно Програми розвитку інформаційного простору міста на 2017 рік.
дуже прикро, що в міську раду пройшла продажна сволота. яка заради власного благополуччя розміняла совість (а може її і не було?)
Так они ж отуда и не выходили…. И имя им Легион.. Мазура. Только сволочи о себе думают, как их бюджета деньги поиметь
радио-БЫТЬ ВСЕГДА. а косых и кривых с пономарями и челюстями на вискас.
Бабусь, які все ще слухають це радіо, залишилося дуже мало. Але все ж вони є…
Бабки любят бабки. Мазур их профессионально посадил на радио. Не плохо устроились дармоеды, кума рассказывает про рай в Бердичеве, а маразматические бабушки верят что это достижение коммунизма возможно именно “завдячуючи міському голові”