Буквально днями обвалилась ще частина стіни будинку по вулиці Соборна, 2, що посилило загрозу обвалу інших частин цієї аварійної будівлі.
Перша частина цієї стіни впала ще два місяці тому, коли дивом в цей час у двох квартирах, які знаходяться в цьому крилі будинку, нікого не було. Газова служба перекрила стояк, щоб не трапилось витоку газу, а у відділі житлово-комунального господарства стали міркувати, що робити далі.
Мешканцям двох квартир надали квартири в гуртожитку, територію обвалу огородили стрічками і на перших порах навіть перекрили для проїзду вулицю Торгову. Але оскільки вона вже перегороджена з іншої сторони триваючим понад рік ремонтом мереж, то проїзд незабаром відновили.
А на засіданнях постійних депутатських комісій перед сесією міської ради стало відомо, що ж придумали в управлінні. Депутатам запропонували погодити зміну фінансових показників галузі та виділити додатково з бюджету 75 тисяч на вирішення аварійної ситуації.
75 тисяч гривень (майже 2 тисячі доларів) – що за ці гроші міг би зробити господар в своєму обійсті? Якщо б щось будувати, то на матеріали та роботу вистачило б хіба що на туалет з літнім душем. А якщо розбирати, то бригаду з родичів і знайомих вистачило б і накормити, і напоїти, і навіть на пару годин крана та екскаватора вистачило б.
Та зовсім інші розцінки діють в бюджетному будівництві. Тут не обійдешся борщем і горілкою, а треба нарахувати зарплату з податками і будівельникам, і майстру, і виконробу, і адміністрації фірми, і ще декому, хто сприяє в отриманні підряду. Амортизація техніки, дозволи, узгодження – все це набігає в кошторисі на суми з багатьма нулями. Ба, більше, сам кошторис намалювати — це серйозна інтелектуальна праця, яка нині цінується більше, ніж будь-яка робота.
Адже саме на малювання ПРОЄКТУ, а по суті, плану робіт та кошторису, планується використати 75 тисяч бюджетних гривень. Звідки взялась така цифра на засіданні комісії не пояснювали, але сказали, що роботи з демонтажу та укріпленню стін, що залишаються, будуть коштувати десь 500 – 800 тисяч гривень.
Рішення про виділення коштів на проєкт мають затвердити на сесії міської ради, потім буде писатись цей ПРОЄКТ, потім будуть шукати в бюджеті гроші на основні роботи, потім знову затверджувати їхнє виділення на комісіях та на сесії, одним словом, через кілька місяців у кращому випадку, а за пів року – рік в наших реаліях частина будинку буде розібрана, а інші частини якось укріплені.
І, напевно, тоді і замінять дерев’яні сходи в дворі цього будинку, які пам’ятають ще прабабусь нинішніх пожильців будинку.
А якщо ще більше заглибитись в історію, то ситуація, коли з міського бюджету виділяють гроші на ремонт житлового будинку 120 років тому взагалі б була неможливою. Адже всі будинки тоді були приватними, і лише радянська влада їх націоналізувала і «окомунальнила»…
