19 жовтня засідання 42 чергової сесії Бердичівської міської ради розділили на дві частини, так-як його початок значно затягнувся. Тому після обіду засідання продовжили з новими силами.
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
На другій половині засідання в основному приймали рішення з приводу договорів оренди приміщень та земельних ділянок, які достатньо швидко ухвалювалися, проте на одному з останніх питань депутати зупинилися і ще раз провели дискусію щодо доречності голосування за нього.
Це було питання про переміщення пам’ятника. Мова йде про обеліск, що знаходиться у центрі міста та має такий напис: «Слава в віках радянському народу, народу – переможцю! 1945 – 1985 рр.». У людини, яка народилася у часи незалежної України, не виникає жодних питань, чому цей пам’ятник потрібно прибрати з публічного простору. Адже все, що має пряму асоціацію з «радянщиною», а значить безпосередньо з часами окупації наших земель росією – є великим тригером для сучасного суспільства, тим паче тої частини бердичів’ян, які мають рідних, що постраждали під час російсько-української війни.
Проте старшому поколінню часто буває не зрозуміло, чому ми повинні ховати з поля зору історичні пам’ятки, які прославляють подвиги, чи поважають полеглих воїнів Червоної армії у часи Другої світової війни. Ось і деяким депутатам також було це не зрозуміло, тому під час сесії Павло Середюк хотів висловити свою заздалегідь підготовлену думку.
Почав свою промову посилаючись на наукові роботи історика та публіциста Ярослава Грицака, явно бажаючи підкреслити важливу роль нашого міста у Другій світовій війні та про повагу до наших пращурів, проте його промова звернула незрозуміло у яке русло і інші депутати просто стали його перебивати. Тривав гамір до моменту коли захотів висловити ще одну думку депутат Віталій Березовенко, який нагадав всім присутнім, що існує закон про декомунізацію, який потрібно виконувати.
Проте скоріше за все йшлося про закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» ухвалений Верховною Радою України 21 березня 2023 року. Згідно з законом про деколонізацію всі пам’ятки, що пропагують злочинні імперські наративи росії, повинні бути ліквідовані з публічного простору.
Під це визначення підпадає і радянський пам’ятник, який публічно пропагує пропагандистську історію про так звану « Вітчизняну війну» проти «фашизму», у якій нібито переміг виключно Радянський Союз. Це є прямим підкріпленням російської імперської пропаганди, якою не повинні живитися наші підростаючі покоління.
До речі, на погоджувальній раді, що завжди відбувається перед сесією, це питання теж обговорювали, напевно, найдовше з усіх, воно стало предметом бурхливих дискусій.
Надалі підсумував все вище сказане міський голова Сергій Орлюк, який підкреслив, що обеліск не буде знищено, а лиш перенесено на територію міського комунального підприємства, до визначення подальшої долі всіх інших імперських пам’яток. Можливо було створено окреме місце для такого історичного музею.
До того ж, до міської ради зверталися родини загиблих воїнів під час російсько-української війни та громадська організація ветеранів АТО, які запропонували поставити новий пам’ятник героям цієї визвольної війни. Щоправда вони пропонували зробити алею пам’яті захисникам України впродовж бульвару на вулиці Європейській, але її вже влаштували на Соборній площі біля будівлі обласної адміністрації. Тому вірогідніше за все, на початку бульвару спланують встановити просто пам’ятник.
