Всім бердичівлянам вже давно відомо, що ремонт шляхопроводу в районі колишнього м’ясокомбінату став довгобудом, який заважає нормально пересуватись містом.
Більше місяця тому як житомирські обласні, так і бердичівські районні чиновники били себе в груди, що поганого підрядника вони таки вигнали з ремонту мосту, але коли туди прийдуть хороші підрядники так і не сказали.
На проїжджій частині з того часу панує тиша, і лише світлофор флегматично «розрулює» транспортні потоки, в чергах яких іноді доводиться чекати доволі довго. Але, виявляється, що ремонтні роботи тривають і досі, та тільки вони не помітні для широкого загалу, адже проходять під мостом.
У вівторок я там побачив аж 1 (одного) будівельника, який з виставлених риштувань шпаклював оголену арматуру на підпорках мосту. На питання «ви з яких підрядників будете – колишніх поганих чи нинішніх хороших», чіткої відповіді не прозвучало, а назву фірми, яку чоловік назвав, не вдалось знайти згодом в інтернеті.
Він розповів, що працюють тут вже давненько, але ось від’їжджали на тиждень, а за цей час у них поцупили чи не третину риштування. Написали заяву в поліцію, але не дуже сподіваються, що гарні металеві труби будуть знайдені, адже лише за кількасот метрів звідси знаходиться пункт прийому металобрухту, і, напевно, труби вже там.
Будівельник радо розказував про технологію ремонтних робіт і застосування новітніх хімічних речовин для протидії корозії металу і бетону, але його пафос і радість закінчилась, коли до своєї розповіді він додав: «Якщо вистачить коштів…».
З історії цього ремонту складається враження, що гроші, виграні на тендері і заплачені комусь облдержадміністрацією настільки зменшуються по дорозі до будівельного майданчика, що з мільйонів лишаються лише тисячі, яких вистачає на активну роботу одного-двох будівельників. Саме такою кількістю працюючих минулого літа і розпочинався цей ремонт, такою, напевно, і закінчиться…