Міф про те, що збудована Мазуром фільтрувальна станція очищає воду до питного стану, а старі труби роблять її знову непридатною для вживання.
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
З моменту відкриття фільтрувальної станції в 2013 році, яку будували багато років і на яку витратили море грошей, жоден чиновник ні разу не показав, як він п’є «чисту» воду до того, як вона попадає в погані старі труби.
В ті роки керівники міста говорили, що ремонт артезіанських свердловин не дає ефекту, в підземних горизонтах недостатньо запасів, а ми показували зворотне. Щасливими споживачами артезіанської води були лише жителі Білопільської і Низгірецької, а мешканці інших мікрорайонів вимушені були повністю перейти на споживання води, купленої в магазинах та кіосках.
Вже в останні роки правління колишнього мера потроху стали звучати слова про те, що потрібно повертатись до артезіанського водопостачання, ремонтувати свердловини. Але звучали вони так тихо, щоб бува не виникло у когось питання: « А якого ж біса, ці свердловини спеціально закривали та кидали на початку двотисячних та трубили про те, що збудуємо фільтрувальну станцію, і стане щастя в Бердичеві?!»
Нова міська влада відразу взяла однозначний курс на збільшення подачі артезіанської води, для чого і свердловини почали ремонтувати, і старі гравійні фільтри перезавантажувати за пускати в дію. Сьогодні замовлено проект будівництва нової станції знезалізнення (хоча ще й після ремонту старої можна було б працювати) і є надія, що в майбутньому з усіх кранів бердичівлян таки буде текти вода, яку реально можна пити.
Але все вище сказане, це все ж лише слова, а реальне спростування великого бердичівського міфу дає один невеличкий документ, який з’явився в результаті роботи спеціальної комісії з обстеження об’єктів централізованого водопостачання. Це обстеження робилось наприкінці квітня, і в ході нього були відібрані зразки води, яка надходить до мережі водопостачання. Один зразок – на виході фільтрувальної станції, другий – на виході старого гравійного фільтру по вулиці Залізничній (на території інтендантського).
Через кілька днів фахівці обласного лабораторного центру провели аналізи та видали свій вердикт. Річкова вода після фільтрувальної станції не відповідає нормам, а артезіанська вода – відповідає. І хоча цю просту істину знали всі давним-давно, та вперто робили вигляд, що так воно і має бути.
Слід згадати, що при будівництві фільтрувальної станції якось так неголосно згадували, що вона може бути ефективною, якщо зробити ще комплекс заходів по очистці самої річки, але за десять останніх років так до нього і не дійшли руки. Сьогодні це питання знову постало, фахівці управління вивчали подібний досвід Коростеня, і днями мало відбутись засідання з цього приводу. Що з цього вийде – побачимо.
