Вчора перший заступник міського голови Артем Азізов та група депутатів міської ради ознайомились з ходом монтажних робіт на котельнях міста.
Історія цієї реконструкції сягає ще 2014 – 2015 років, коли колишні керівники міста, після більш-менш вдалого співробітництва з міжнародним фондом НЕФКО щодо реконструкції вуличного освітлення, думали, на що б ще попросити грошей в Європи.
Спочатку хотіли збудувати на вулиці Білопільській котельню на альтернативному паливі, але потім вирішили замінити частину обладнання на діючих котельнях, щоб добитись економії електроенергії.
Я вже писав з цього приводу, що в той час, коли більшість малих і середніх українських міст мріє відмовитись від централізованих котелень, а частина міст вже втілила цю мрію в реальність, в Бердичеві продовжують латати старі труби і модернізувати обладнання старих котлів.
В огляді брали участь як новий директор «Бердичівтеплоенерго» Сергій Приймак, так і директор фірми-підрядника ТОВ «Коменергосервіс», яка виконує роботи, Ракіф Керімов. Але, на запитання, коли відбувся тендер і чи були там інші учасники, відповіді чомусь не послідувало. Мовляв, це гроші НЕФКО, вони самі визначають підрядника, самі визначають обладнання, для чого є спеціальні консультанти, саме через яких і затрималось виконання угоди, адже обладнання мало бути замінене ще принаймні цією весною. А ще директор фірми сказав, що обладнання вони закупають і привозять за свій рахунок, а лише потім фонд оплачує його вартість, а потім і монтаж. А вибрали їх для виконання робіт тому, що в них є склад запчастин у Житомирі.
Готуючи цю замітку, я перелопатив чимало інтернет-сторінок і переконався, що фірма «Коменергосервіс» має дійсно величезний досвід проведення подібних реконструкцій по всій Україні. Крім котелень вони займаються реконструкцією електроосвітлення, утепленням фасадів та іншими енергозберігаючими проектами, в основному, знову ж, за участю міжнародних організацій.
А це робити ой як непросто. Адже муніципалітети спеціально замовляють консультаційні послуги щодо співпраці з міжнародними фондами і платять за це великі гроші. Цікаво, що на консультаціях по співпраці з НЕФКО спеціалізується одна приватна підприємниця з Житомира Анастасія Долежал. За 50, 200 чи навіть 300 тисяч гривень вона надала за останні два роки кілька десятків таких «консультацій».
Але інші комунальні підприємства інших міст все ж виставляли на сайт «Прозоро» тендери на виконання робіт за європейські гроші (з приміткою, щодо правил НЕФКО) і, як правило, ціна ніде не зменшувалась, бо до торгів допускали лише одного учасника. «Бердичівтеплоенерго» виставило на «Прозоро» лише тендер з проведення технічного нагляду з реконструкції, який за 170 тисяч гривень взявся виконувати підприємець з Києва, а даних про основний тендер на 12 з половиною мільйонів, знайти так і не вдалося (до речі, проект реконструкції обійшовся дешевше ніж технагляд, всього 150 тисяч гривень).
В ході оглядин я в черговий раз переконував керівників і депутатів, що Бердичеву потрібно відмовитись від квартальних котелень на користь індивідуального опалення хоча б в якійсь п’ятирічній перспективі, і в черговий раз чув відмовки. Але тепер відмовчатись новому керівництву міста буде важче від укладання перспективного плану теплопостачання, адже минулої осені було прийнято наказ Кабміну та затверджено «Методику розроблення схем теплопостачання населених пунктів України». А мати таку схему міста зобов’язує прийнятий ще в 2017 році Закон «Про теплопостачання».
Ну і зовсім суб’єктивне враження від всього побаченого і прочитаного, що якби всі гроші, витрачені на консультантів іноземних та доморощених вкласти у закупівлю обладнання «як для себе», і замість монтажників з крутої київської фірми ці насоси чи вентилятори встановлювали б слюсарі теплоенерго, то не потрібен був би і кредит від закордонних фінансистів, а якби ще порахувати час і енергію чиновників, витрачених на обговорення цього проекту за стільки років, то не потрібен був би і грант…
