Останніми роками новини зі словом міст часто з’являлись в нашій інформаційній стрічці.
Так, всі пам’ятають багаторічну епопею з ремонтом мосту через шляхопровід в районі колишнього м’ясокомбінату. Кілька тендерів, кілька підрядників, гроші з різних бюджетів, доробка і переробка проектної документації, словом в тій історії було все, і лише чудом ремонт вдалось завершити.
Кілька місяців тому впала частина мосту через Гнилоп’ять по вулиці Чуднівській. Зараз там рух транспортних засобів перекрито, а історія з його ремонтом ще навіть не починалась. І можна навіть не сумніватись, що вона буде не менш довгою і звивистою, ніж історія “м’ясокомбінатського” шляхопроводу.
Побічно, її результатом вже стало виділення коштів на обстеження інших мостів у місті, і ці перевірки вже дали очікувані висновки. Так, вчора на засіданні з техногенної безпеки присутніх було повідомлено про те, що після обстеження спеціалістами, міст через струмок на вулиці Одеській визнано аварійним і навіть більше – таким, що не підлягає ремонту.
Журналістів на засідання комісії не кликали, тож що саме там говорилось не відомо, але з інформації на офіційному сайті зрозуміло, що першочергово вирішили просити кошти в обладміністрації на проект і реконструкцію інфраструктурного об’єкту, а поки що встановити знаки щодо обмеження руху через міст великоваговим транспортом.
Побувавши сьогодні на місці (під мостом), на власні очі довелось побачити, показники аварійності споруди. Так, в плитах перекриття оголилась залізна арматура, а в одній з підпірних стінок чимала тріщина. Коли через міст проїжджає легковий транспорт, ніяких видимих признаків тремтіння конструкцій немає, але що може бути від важкого транспорту, зпрогнозувати важко.
З інженерної точки зору реконструкція такого мосту зовсім нескладна – розібрати все що є, і заново скласти новими конструкціями. В принципі, і техніка, і бетон, і люди, які здатні його правильно укласти в Бердичеві є.
Та це було б просто, якби не питання бюджетного фінансування, які відразу збільшують проблему не в кілька разів, а на порядок. Це і питання проектної документації, і питання коштів, і тендерів, і підрядників (які звичайно ж виявляться як не з Закарпаття, то з Києва), і всього іншого, яке і в мирні часи було непростим, а у воєнні і поготів.
Але не варто одразу впадати в депресію. Добре, що проблему виявили, поки що ситуація не критична, але щоб вона не стала такою в майбутньому, шлях потрібно розпочинати.
