Місія – сенс існування, суть діяльності і відповідь на головне запитання: «Навіщо?». Призначення, спрямованість та щоденне покликання Міжнародного благодійного фонду «Місія в Україну» – допомагати жінкам із кризовою, незапланованою, небажаною вагітністю і дітям з інвалідністю та їхнім ім’ям, впливаючи на суспільство від їхнього імені. Через Фонд пройшли тисячі доль, і кожна – хвилююча та не залишає байдужими. Ця розповідь – про випробування, пережитий біль та радість материнства бердичівських жінок, з якими зустрілися фахівці МБФ, яким допомогли в непростих обставинах.
МБФ «Місія в Україну» в цифрах
Міжнародний благодійний фонд «Місія в Україну» допомагає жінкам із небажаною вагітністю і дітям з інвалідністю та їх сім’ям у Житомирі та області з 1998-го року. Нині у Фонді працюють 40 фахівців. Упродовж минулого 2023-го року їм допомагали 78 волонтерів. За чверть століття завдяки програмі підтримки МБФ «Місія в Україну» народилися понад 4000 дітей. Щороку допомогу отримують більш ніж 1000 жінок.
МБФ «Місія в Україну» почала свою діяльність в Бердичеві у 2009-му з волонтерства, а 1-го червня 2012-го року офіційно відкрилося відділення Фонду. За 15 років роботи 640 жителів Бердичівщини народилися завдяки підтримці МБФ «Місія в Україну», за минулий 2023-й – 63 дитини. Понад 14000 жителів району прослухали програму профілактики ризикованої поведінки. У 2023-му році для запобігання небажаній вагітності, розповсюдження венеричних захворювань та наркотичних залежностей проведено 111 уроків відповідальності у закладах освіти, їх учасниками стали понад 900 старшокласників і студентів. Одна з розповсюджених практик – анонімне анкетування.
Від початку повномасштабного військового вторгнення в Україну Фонд не припиняє допомагати тим, хто цього потребує, а також розширює сферу послуг. Із метою сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни і захисту населення в умовах воєнного стану організація надає допомогу військовим ЗСУ.
Місія допомагати, підтримувати, рятувати
Зустрічі жінок в офісі Бердичівського відділення МБФ «Місія в Україну», які свого часу звернулися сюди, коли шукали підтримки і поради чи просто хотіли, щоб їх вислухали, нерідко закінчуються обіймами, сльозами полегшення та словами щирої подяки. Звертаються дівчата і жінки різного віку та різного соціального статусу, розповідає відповідальна відділення Тетяна Ковтонюк: «Наша мета – не нав’язувати свою думку, а підтримати, допомогти стабілізувати стан, щоб жінка мала сили та можливості крок за кроком долати труднощі, осуд сусідів, непорозуміння, засудження, стереотипи, ярлики, маніпуляції… Жінка, яка стоїть перед вибором: зберегти життя дитини чи зважитися на аборт, має зробити правильний вибір, зрозуміти наслідки і прийняти рішення. Має усвідомити: вибір завжди є, як би важко не було. Наша діяльність також розповсюджується на м. Козятин і Ружинський район. Від початку повномасштабної війни ми надаємо допомогу і вимушеним переселенкам. Застосовуючи індивідуальний підхід та дотримуючись принципу конфіденційності, допомагаємо нашим клієнтам. Усі послуги – абсолютно безкоштовні завдяки пожертвам українських та іноземних благодійників. Це консультації щодо кризової, небажаної, незапланованої вагітності, тести на вагітність, проведення УЗД. За потребами – матеріальна підтримка жінок».
Спеціалісти з Житомира, з головного офісу МБФ «Місія в Україну», періодично відвідують жінок, які проживають у різних територіальних громадах. На початку березня до бердичівлянок приїхали старший психолог, представник зі зв’язків із громадськістю Олена Данилюк та провідний фахівець відділу комунікацій Світлана Кашпуренко. Навідалися з добрим словом і подарунками для їх малечі. Під час перших зустрічей, зазначила Олена Данилюк, жінки отримують індивідуальні консультації психолога: «Спілкуючись, дізнаємося, чи потрібна їм на даному етапі матеріальна допомога, і саме яка: дитяче харчування, підгузки тощо. Ми неприбуткова організація, тому нас підтримують небайдужі благодійники. Співпрацюємо з різними релігійними конфесіями та медичними установами. В усьому, що робимо, керуємося любов’ю, милосердям і турботою». Кожна жінка має право вибору, кожна має сама прийняти рішення, зважити всі за і проти, наголошують фахівці Фонду. І коли за допомогою ультразвукового дослідження вагітна чує серцебиття дитини, то думка про аборт зникає…
Реальні історії про народження та материнство всупереч усьому
Народжувати чи не варто? Вбити не можна народжувати – де ставити кому? Зазвичай, говорити на незручну тему жінки уникають. Лише деякі готові до спілкування.
Історія перша. Ірині – 24 роки, вона перенесла зради, образи, гіркоту докорів обранця, хвороби рідних та відсутність необхідних для існування засобів. Відверта розмова про наболіле – сміливий вчинок. Із першим чоловіком життя не склалося, Ірина залишилась одна на руках із маленьким синочком Оскаром. З часом спробувала влаштувати своє особисте життя, але історія знову повторилася. «Спочатку чоловік зрадів, дізнавшись, що чекаю на другу дитину, а потім щось пішло не так. Прагнула зберегти сім’ю, проте чоловік пішов, коли я була на 7-му місяці вагітності. Ще до другої вагітності моя мама захворіла і злягла. Будо дуже важко: відчай, пригніченість. Подруга порадила звернутися до відділення МБФ «Місія в Україну». Я чула про цю організацію, але не уявляла, чим вона займається. І досі дякує Богу за те, що зважилася туди прийти і поділитися своїми проблемами. Мені допомогли з продуктами, дитячими сумішами. Але головне інше: вислухали та підтримали. Виплакалася – й стало легше. Щотижня приходжу на зустрічі, що проходять у приміщенні церкви «Новий час», яке орендує організація. Мене з малюками також підтримує вітчим. Він часто знаходиться у робочих поїздках, тому ми з мамою залишаємося вдвох. Вона, хоч і лежача, але як може дивиться за дітками. Оскару вже 4 роки, Аріадні – 6 місяців. Діти – моя радість. Їх посмішки, перші кроки, перші зубки – щасливі миті…» Про що мріє жінка? Ірина, не замислюючись, говорить: «Щоб доля моїх дітей була кращою, ніж моя. Щоб, коли стануть дорослими, одружились і мали гарні сім’ї. Вірю в Бога, звертаюся з молитвами, і Господь не залишає без Своєї допомоги. Знайшла квартиру за невисоку плату, добрі люди підтримали, допомогли з меблями…»
Вибір – за жінкою. І він, безумовно, дуже важкий. Але все-таки краще дати життя дитині, ніж забрати.
Друга історія не менш хвилююча. Марія – мама 4-х дітей. Свого часу через сімейні обставини змушена була змінити місце проживання та роботу і приїхати до Бердичева з Київщини: «З першим чоловіком розлучилася, наші стосунки, скандали були поганим прикладом для двох дочок, одній зараз 20, а друга – підліток. Здавалося, життя налагоджується, зустріла іншого чоловіка, з яким створила сім’ю. Як би важко не було, ми долали труднощі. Завагітніла, дізналася, що двійнею – шок. Адже мені вже 40. Але чоловік, людина віруюча, який служив вівтарником у храмі, сказав: «Бог дав – народжуй». Він дуже хворів, чимало коштів пішло на лікування та операції, але врятувати не вдалося – помер. Не побачив своїх синочків, а вони – тата. Похорон, пологи… Було дуже скрутно, важкий моральний стан. Довелося шукати нову квартиру. Лікар дав пораду зв’язатися з фахівцями «Місії в Україну». Мене там підтримали і допомогли з найнеобхіднішим – одягом, памперсами, продуктами харчування, навіть із ліжком із матрациком та дитячим візком. Вдячна Тетяні Ковтонюк і волонтерам. Рекомендую вагітним жінкам, котрі потрапили в кризову ситуацію, звертатися до Фонду… Діти – найважливіше в моєму житті, вони в мене най-най-найкращі. Малюки тягнуть рученята, щось промовляють, і кожний їх успіх – щаслива подія. Для моїх дівчат я обирала імена, що уособлюють силу, хлопчиків батько хотів назвати біблійними іменами. Виконала волю спочилого…»
Коли є час, жінка малює. А ще дуже любить готувати.Старша дочка вже заміжня, має дитинку. Хлопчики підростуть і стануть помічниками та опорою для матусі.
Історія третя – з життя жінки-переселенки з Херсонщини. Сім’я мала власний бізнес і непогані статки. Подружжя купило квартиру, але жити там не вдалося – війна. Родина опинилися в селі на Бердичівщині, переїхала до батьків. Колись чоловік із дружиною дуже мріяли про дитину, чекали на появу первістка. У таки важкий час жінка раптом завагітніла. І був страх перед труднощами та розгубленість – війна додала чимало клопоту й тривоги. Чоловік і брат отримали повістки, стали на захист Батьківщини. Вона прийшла до Тетяни Ковтонюк на консультацію. Розмова тривала дві години. Жінка відкрила свою душу, і плакала, і раділа. Її підтримували протягом усієї вагітності, телефонували та заспокоювали. Від матеріальної допомоги вона відмовилась, адже родина досить забезпечена. Дякувала за моральну підтримку, а це дуже важливо. Народився хлопчик, якому вже пів року…
Ситуації бувають різні. Нерідко закохані думають, що їх стосунки – на все життя. Але так трапляється, що кохання минає. Двоє не готові брали відповідальність за народження дитини. Жінки нерідко залишаються на роздоріжжі, постають перед проблемою вибору. Ті, які прийняли рішення не переривати вагітність, мають малюків, заново будують стосунки з батьками і сусідами. Діти для них – джерело радості, крила та надія…
Адреса відділення МБФ «Місія в Україну» в Бердичеві: вул. Житомирська, 38 (2й поверх). Звернутися і домовитися про консультацію можна за телефонами: 098-464-90-23; 093-454-90-23. Тут поважають кожну жінку, не засуджують, не нав’язають свою думку, а слухають, чують і відгукуються.